Утікати Posted on by / 0 Comment утіка́ти1 – дієслово недоконаного виду (швидко відходити, відбігати; таємно виїжджати) Інфінітив утіка́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа утіка́ймо 2 особа утіка́й утіка́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа утіка́тиму утіка́тимемо…
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Не хотів нікуди з села відбігати – боявся, що тільки він помандрує, якраз тоді мати вернеться і, не заставши його дома, знов поспішить на розшуки.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ Posted on by / 0 Comment Цих останніх він називав недоброзичливцями, котрі, мов шуліки, чигають на його власність (це останнє могло й не далеко відбігати від істини), яку збирав крихта по крихті (галаслива опозиційна газетка згадувала в цьому зв’язку про хитромудрі схеми, якими з бюджету вимивалися мільйонні…
