Відгуляти

відгуля́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив відгуля́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа відгуля́ймо 2 особа відгуля́й відгуля́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа відгуля́ю відгуля́ємо, відгуля́єм 2 особа відгуля́єш відгуля́єте 3 особа відгуля́є відгуля́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

Відгусти

відгу́в відгули́ жін.р. відгула́ сер.р. відгуло́ Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник відгу́вши

УКРАЇНСЬКІ Народні Казки – Козак Мамарига

Тут їх цар з царицею зустріли, сина з нареченою привітали, а незабаром і весілля відгуляли. Вже й відгуляли. Тут і весілля відгуляли, мед-пиво кружляли, і я там сидів, мед-вино пив, по вусах текло, а в роті не було.

ДАЙДЖЕСТ судової практики Верховного Суду у справах зі спорів, що виникають із трудових відносин

Невихід на роботу в зв’язку з самовільним використанням працівником відпустки, відгулів за відпрацьовані раніше дні, вихід на пенсію без попередження власника або уповноваженого ним органу визнаються прогулом і можуть бути причиною звільнення працівника.

Любко Дереш – Намір!

Головне — відгуляти перед Великим постом, а то потім буде видно живіт. У березні відгуляли весілля.