НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки
В ворота в'їжджав богуславський візок, обшитий лубками. … Візок став під коморою. … Візок залущав в його руках і розігнувся, як личана колиска. … Візок загойдався й залущав під ногами академіста. … Візок котився до корчми. … Не встиг батько промовити ті слова, надворі затарахкотів легкий візок, забрехали собаки.