Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір

Коли я пiдвiвся на ноги, в мою шапочку презирливо тицьнув пальцем в’їдливий Улян: – чую знайомий в’їдливий голос, i вiн мене враз ставить на ноги.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Рудий Дувид був в’їдливий, як оса, чiплявся до всiх. –  Товаришi в нас його любили за веселу вдачу, хоч вiн i причепливий, та аж в’їдливий з своїми жартами, але не вважали на його як на поважну, статковиту людину, з котрою можна всмак побалакать про якiсь поважнi справи.