Результати пошуку слова: Григорій

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

Григорій!… Начальник якусь мить мовчки вдивляється в дві мерехтливі цятки. … І наростає, наростає… Вона починається з одного голосу – з того голосу, що говорив “Я… Григорій!…”. … Ніхто не відповідав: “Я” і ніхто не відповідав: “Григорій”. … – Григорій!… І не вберіг. … Він – Грицько ж таки, а тепера Григорій – крадькома розплющує одне око.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Посередині його лежали жаки, а по краях сиділи два хлопчаки — Григорій Шевчик і Варивон Очерет… — … — замахав руками Григорій Шевчик, і на його темному красивому обличчі відбився непідроблений переляк. … І коли восени 1921 року в село до них приїхав новий учитель Григорій Марченко, Дмитро зачастив до нього.

ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

Posted on by / 0 Comment

Знав про те й Григорій Комарницький, адже це його мали там оскаржувати. … – наївно спитав Григорій Комарницький. … Тоді бозна-звідки взявся писарчук, тобто підписок, бо доти його не добачали ані Петро, ані його дочка, ані сам пан дяк Григорій Комарницький, котрий стежив за тим печальним дійством із ґанку троянівської школи, –

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Василь ШЕВЧУК Григорій Сковорода Світ ловив мене, але не спіймав. … І не збагне Григорій, чи то Ничипір сніва, чи у самого в серці зринає пісня. … Григорій хотів спитати, коли і де старий отаман учився, але не встиг. … сказав Григорій, відчувши в серці терпку журбу-тривогу за тими соколами, що десь летіли степом у рідну Січ.

ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному

Posted on by / 0 Comment

Я йшов у вогкій сутіні, переді мною ступав повільно Григорій, а позаду важко дихав Нестор, той, котрий літописа написав. … Крім нього, до віконця затворника підійшли Лаврентій, Єремія, Теофіл, Святоша, Григорій-чудотворець і Марко-печерник. … – На такого простачка й бідолаху той Григорій скидається.

Іван Драч – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

До сьогодні в Чорнухах збереглася легенда про те, як Григорій Сковорода покинув домівку. … Для цього були інші причини, бо 1738 року, здається, полишили село обидва сини Сави Сковороди: Степан подався до Петербурга, де жив далекий родич, а Григорій поїхав до Києва учитися.