Результати пошуку слова: Дзиґар

Дзиґар

Posted on by / 0 Comment

дзиґа́р – іменник чоловічого роду (годинник) відмінок однина множина називний дзиґа́р дзиґарі́ родовий дзиґаря́ дзиґарі́в давальний дзиґарю́, дзиґаре́ві дзиґаря́м знахідний дзиґа́р дзиґарі́ орудний дзиґаре́м дзиґаря́ми місцевий на/у дзиґарі́, дзиґарю́ на/у дзиґаря́х кличний дзиґа́рю* дзиґарі́* [

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

– отамани Петренко, Дзиґар, Олекса Чучупака – наймолодший Василів брат… Цих уже зустрічали в Жаботині з полковим духовим оркестром, грали «Інтернаціонал», « … – Веремій закмітив, що той витяг у нього дзиґарика, але замість того, щоб відірвати крадієві руку, –

Іван Драч – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

То б’ють дзиґарі на київській ратуші. … Коли б’ють дзиґарі, святий Михайло стальним списом ударяє об кремнисту пащу змія, розпростертого біля його ніг. … «…Молоток у дзиґарях на башті б ‘є: виходить з нутра годинникової машини спонукальна сила, нею ж нечуттєвий рухається молоток»,-

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

сказав Кіндрат і таємниче озирнувся, наче його хтось підслухував, але залізна зозуля, дзиґар без стрілок, паперові квіти, образи, рушники – все було мертве, а сніг за вікном все йшов, бо стояла дуже сніжна зима, і Отар Іванович Гелбахіані їздив не легковою, а в козлику з переднім ведучим мостом.