Результати пошуку слова: Дивина

Дивина

Posted on by / 0 Comment

дивина́ 1 – іменник жіночого роду (диво) відмінок однина множина називний дивина́ диви́ни родовий дивини́ диви́н давальний дивині́ диви́нам знахідний дивину́ диви́ни орудний дивино́ю диви́нами місцевий на/у дивині́ на/у диви́нах кличний диви́но* диви́ни* [розм.]

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Posted on by / 0 Comment

–  Дивина! … Була вже ніч, поодинокі перехожі обминали його, не звертаючи уваги – подумаєш, дивина, п’яниця на тротуарі спить. … Хоча радіотелефони на київських таксі вже не дивина, але більшість дарницьких «героїв лічильника» їздять без них. … Залізла навіщось у порожню дачу до незнайомих людей… дивина!

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Сказано, старцівське насіння, у матір удалися, тож не дивина, що вони до старців горнуться. … Та воно й не дивина: як ми те щодня бачимо, од вогню по природі своїй швидше займаються речі легкі й м'які, аніж важкі й тверді, а ми, не у гнів мужчинам, таки тендітніші за них і вразливіші.

КЕЙДІН Мартін – Майже опівночі

Posted on by / 0 Comment

–  Оце дивина, аж ніяк не думав, що ми досі тримаємо «п’ятдесят перші», – … «Ну й дивина, – … В міських нетрищах така трагедія – не дивина. … Нині такі пари вже не дивина, як ото раніше, але й не таке поширене явище, щоб не привертати до себе уваги.