Результати пошуку слова: Димка

Димок

Posted on by / 0 Comment

димо́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний димо́к димки́ родовий димку́ димкі́в давальний димку́, димко́ві димка́м знахідний димо́к димки́ орудний димко́м димка́ми місцевий на/у димку́, димко́ві на/у димка́х кличний димку́* димки́*

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Саме щастя ранніми ранками виходило з людьми на поля, співало колосом, обсновувало далечінь димками тракторів. … Полохливо йокав і поскрипував сніг під ногами, попід тинами голубіли високі замети і куріли ніжними, прозорими димками. … Хвилястими розрізненими димками парували поля, чекаючи колгоспника і плуга.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Всі стовбури і гілля без листя були суцільно вкриті живими квітами, зірочками з витягнутими, як язики, пелюстками всіх фарб і найтонших відтінків – від ніжнорожевого до криваво-червоного, від прозороголубого, як димка, до емалево-синього і від жовтооранжового, як золото, до темнозеле-ного, як ізумруд.

Олекса Кобець – Записки полоненого

Posted on by / 0 Comment

…кроком виходжу нагору, повертаюся лицем до німецького окопу, що зараз рясно блискає шпичками касок, щедро позолочених сонцем на заході; бачу, як вибухають біленькими димками ворожі рушниці, чую співи джмілів, повільно сідаю на свою машину, дозволяю собі покепкувати з власників цієї машини (ну, що, влучили?!),