Дож Posted on by / 0 Comment дож – іменник чоловічого роду, істота (правитель Венеціанської республіки – до 1797 р.) відмінок однина множина називний дож до́жі родовий до́жа до́жів давальний до́жеві, до́жу до́жам знахідний до́жа до́жів орудний до́жем до́жами місцевий на/у до́жеві, до́жі на/у до́жах кличний до́же до́жі [іст.]
Дожа Posted on by / 0 Comment множина називний До́жа До́жі родовий До́жі Дож давальний До́жі До́жам знахідний До́жу Дож орудний До́жею До́жами місцевий при До́жі при До́жах кличний До́же, До́жа До́жі
Дожидатися Posted on by / 0 Comment дожида́вся, дожида́всь дожида́лися, дожида́лись жін. … дожида́лася, дожида́лась сер. … дожида́лося, дожида́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник дожида́вшись
Дожитися Posted on by / 0 Comment дожи́вся, дожи́всь дожили́ся, дожили́сь жін.р. … дожила́ся, дожила́сь сер.р. … дожило́ся, дожило́сь Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник дожи́вшись
Доживатися Posted on by / 0 Comment дожива́вся, дожива́всь дожива́лися, дожива́лись жін. … дожива́лася, дожива́лась сер. … дожива́лося, дожива́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник дожива́вшись
Дожати Posted on by / 0 Comment дожа́ти1 – дієслово доконаного виду (дотиснути) Інфінітив дожа́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа дожмі́мо, дожмі́м 2 особа дожми́ дожмі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа дожму́ дожмемо́, дожме́м 2 особа дожме́ш дожмете́ 3 особа дожме́ дожму́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … дожа́в дожа́ли жін.р.
Дожин Posted on by / 0 Comment дожи́н – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний дожи́н дожи́ни родовий дожи́ну дожи́нів давальний дожи́ну, дожи́нові дожи́нам знахідний дожи́н дожи́ни орудний дожи́ном дожи́нами місцевий на/у дожи́ні на/у дожи́нах кличний дожи́не* дожи́ни*
