Дрівця Posted on by / 0 Comment дрівця́ – … множинний іменник відмінок однина множина називний дрівця́ родовий дрове́ць, дріве́ць давальний дрівця́м знахідний дрівця́ орудний дрівця́ми місцевий на/у дрівця́х кличний дрівця́*
Шарль Перро – Казки Posted on by / 0 Comment От стоїть він якось у лісі, нарубавши чималу в’язку дрівцят, і своїм звичаєм нарікає на долю: скільки вже років він злидарює, а ніхто ніколи ще не виконав жодного його бажання! … Коли лісоруб опам’ятався, то схопив в’язку дрівцят і чимдуж побіг з лісу, не чуючи під собою ніг.
Ольга Кобилянська – Земля Posted on by / 0 Comment – Хіба по дрівця опівночі, як бабка…- пошуткував Петро.- В іншому лісі чоловік і такої пропасниці не дістав би, як в оцім сьогодні Сава.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Як настала ніч, то сповила його у верету, обв'язала, як дитину, поклала на ґринджоли, якими взимі вожу з лісу дрівця, і потягла…
