Результати пошуку слова: Дурити

–  Вiн дума, йому пройде се – дурити, з ума зводити? Вiд одної одуреної вертається, щоб другу дурити? Зоставайтеся з тими, кого вам легко дурити! Так хiба, як вiн панич, то йому i можна простих дiвчат дурити, з ума зводити?.. –  На те, щоб людей дурити. Хто кого зможе i зумiє обдурити, зараз i обдурить.

Тепер уявімо собі, що в силу своєї безпорадности Ви не змогли еміґрувати і продовжуєте дурити близьких неприкрито-голодним патріотизмом свідомого українського науковця, що з власної невимушеної волі залишився погибати разом з ненькою-Україною, замість вчасно чкурнути вслід за менш патріотичними, але більш зарадними колєґами.

А втім, я постараюсь обдурити їх, ганяючи баржу то туди, то сюди, поки вони упріють і попадають з ніг, гасаючи берегом. Вони намагаються обдурити нас, бо бачать, що нічого не можуть удіяти силою. Так, вроду можна одурити й перехитрувати. Дурити й брехати взагалі негарно, а нам те робити аж ніяк не личить, Гетті.

Досить мене дурити!» Я ж можу. Не завжди всі зусилля спрямовані на те, щоб тебе якось надурити. Досить дурити мене, добре? І кого я зараз намагаюся надурити?

— Любити і дурити? — Дурити і любити!

Є люди, яких не можна дурити, хоч вони цього й заслуговують. Я себе не хочу дурити.

— спитав Карпо, зовсім уже сердитий.— 3 щирого серця запомогу вам приносимо, а ви пеню на нас ізводите, що, замісто Дениса, хочемо лукавим способом громаду одурити! Так уміє видурити грошики! Він тобі каже, що не любить Ївги,— ото ж на те й каже, щоб лучче тебе дурити, щоб ти й не подумала…

Це шахрайство раз у раз викривається, але не перешкоджає нам і далі себе дурити, бо людськість мусить мати перспективи, хоч і не знає їх. Ми будемо сваритись, клясти, дурити один одного, і буде ганебний старий кінець, як старе було й наше кохання.

І до того — навіщо себе дурити, Доріане? І до того — навіщо себе дурити, Доріане?