Результати пошуку слова: Дурнуватий

Постерігши, що кавалер той учащав до одного ченця (а чернець той був череватий і на розум дурнуватий, та славився зате своєю благочестиві-стю), вирішила наша пані вибрати сього святого отця за посередника між собою і коханцем.

Я б узяв їх, показав тому заразі й сказав: «Може, ці розтриклятущі рукавиці твої?» А злодюжка, мабуть, звів би на мене такий невинний, дурнуватий–дурнуватий погляд і відповів би: «Та я зроду-віку не бачив цих рукавиць!

Хоч іноді він ще бував задоволений собою, написавши “Його дурнуватий мозок розлетівся на всі боки, ніби пташине лайно”.

Помічник його, досить дурнуватий на вигляд парубійко, гордо й тріумфально оглянув Андрія, оглянув усю юрбу голих людей і теж, за прикладом свого начальника, нічого не сказав, вийшов слідом, закривши двері за собою.

Сивоок переступив з ноги на ногу, бо досі боявся бодай ворухнутися, остерігаючись, що дурнуватий бортник прошиє його стрілою. Видно, звичні були до торгу, бо йшли сміливо, не бентежив їх дурнуватий Какорин спів, не чу-дувалися вони купцевому повозові, конії викликали хіба що жаль своєю виснаженістю й забрьоханістю.

В хаті йойкала Лайка, плакали діти, а по оборі крутився дурнуватий Дмитро і підспівував собі півголосом пісоньку, ніраз не трубуючися тим, що в хаті робиться.

…ПРИСТАВ був до солодкої Дарусі жити Іван Цвичок – чудний та дурнуватий, як вважали в селі, чоловік – зайда.

Та ще й цей халат дурнуватий». –

В кімнаті завжди або ще три дівки, або твій дурнуватий Циппо.