Результати пошуку слова: Душно
Володимир Винниченко – Сонячна машина
І те саме серце, що тільки-но душно й трудно стукалось об груди, самотньо й тоскно стискається. … Душно їй, тісно. … Душно, непокійно, млосно. … З саду душно, солодко, як диханням розпаленої обіймами жінки, віє в лице. … Душно нестерпно. … Ах, коли б він прийшов, тоді зразу перестало б бути так тужно й душно.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
Душно йому, млосно, пече попід боками, а в віччю – вона та й вона. … Оце було літком, як зайде вже сонце й спуститься вечір на землю, вийде баба з Чіпкою з хати (бо в хаті душно), простеле рядно перед порогом; дожидають Мотрі з роботи. … У хаті зробилось душно, важко, мов стеля вниз опустилася й нагнічувала дівчатам голови.
Володимир Винниченко – Записки Кирпатого Мефістофеля
Зразу стає душно під ковдрою, і я скидаю її з голови. … Клаві душно, й ми на кожній станції беремо по кільки пляшок ріжних напитків. … Раз-у-раз пахне в хаті якимись краплями; завсіди душно й тепло, як в оранжерії. … Вдень буває душно, літає порох, а ввечері, коли й є порох, то його, принаймні, не видно.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
В світлиці стало надто вже душно. … В низенькій світлиці стало душно. … Надворі було не так душно, як у світлиці, легенький вітрець повівав, неначе подихував од заходу і шелестів листом. … Єремія лягав горілиць, перекидався то на один бік, то на другий, йому стало душно, неначе він лежав в дуже натопленій хаті.