РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
З ласки бога буде править, хоч і діва ще, цариця; Вміння й мудрість є у неї – нам лестити не годиться, Бо ділами, як промінням, вже засяла сонцелиця. … Тільки діва плаче, хилить крила ворона на груди. … Пропадала досі де?» Діва мовить: «Ваша туга і з небес змете світила. … Діва першою притихла, вгамувавши в серці біль.