Тургун Posted on by / 0 Comment тургу́н – іменник чоловічого роду (естрагон) відмінок однина множина називний тургу́н родовий тургуну́ давальний тургуну́, тургуно́ві знахідний тургу́н орудний тургуно́м місцевий на/у тургуні́, по тургуну́ кличний тургу́не* [діал.]
Любко Дереш – Намір! Posted on by / 0 Comment Ще сіяв кріп, любисток, базилік, євшан-зілля (він же естрагон).
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Я мусив у цьому присягнутися перед якоюсь пляшкою з естрагоновим оцтом.
