Жгут Posted on by / 0 Comment жгут – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний жгут жгу́ти родовий жгу́та жгу́тів давальний жгу́ту, жгу́тові жгу́там знахідний жгут жгу́ти орудний жгу́том жгу́тами місцевий на/у жгу́ті на/у жгу́тах кличний жгу́те* жгу́ти*
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський Posted on by / 0 Comment Ловлячи Андрія, Гордий ненароком запитав, чи він не знає такого от Жгута? … – Чи не знаєте ви такого Жгута? … Андрій не знає такого Жгута. … При цім Андрій не зміг приховати свого здивування – він справді не знав ніякого Жгута. … Що за Жгут!?» … Гордому треба устійнити, чи знає Андрій Жгута.
КОТЛЯРЕВСЬКИЙ Іван Петрович – Енеїда Posted on by / 0 Comment 9 Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі В ніска, в пари, у лави, в жгут, У памфиля, в візка і в кепа, Кому ж із них була дотепа, То в гроші грали всім листів.
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Із цього нахиленого металевого циліндра гронами звисали важелі й жгути товстого кабеля.
