Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце, Він ще не знав про це, і він співав, як дихав, І пісня била з джерела гіркого, І пахла бджолами із довбаного вулія, Древлянською пергою, ярим воском Та сизим прахом звергнутих століть — Не атомними сурмами безодні.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment І дяк нещадно був звергнутий на землю; єдине, що встиг, це вхопитися руками за петлю й не дати себе зачавити.
