Результати пошуку слова: Звірячо

БІЛИК Іван – Золотий Ра

Posted on by / 0 Comment

Насамони позанурювались обличчями в воду й почали пити по-звірячому, а коли нарешті знесилено відкинулися на узбережну смужку мокрого піску, їх люто знудило. … Так по-звірячому помстився цар Астіаг своєму найближчому родичеві й помічникові, який зважився переступити через його наказ.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана

Posted on by / 0 Comment

Дрижала за них майже по-звірячому, затуляла собою, своїм майбутнім, своїм життям, пожертвувала для них душу, поміняла богів – одного віддала й забула, другого взяла, намагаючись зробити своїм (чи ж зробила й чи зробить?) –

Євпраксія – Загребельний Павло

Posted on by / 0 Comment

А ранком саксонці звірячо позіхали, потягалися з тріском у суглобах, продирали горлянки лайкою і новими похваляннями. … Тягне мене до лісу, аби там лягти під деревом по-звірячому і слухати, як шелестить жито на узліссі… … Не дають навіть води, і вони п’ють із струмків і річок, по-звірячому хлепчуть брудну теплу воду, стаючи рачки.

Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Posted on by / 0 Comment

— здивувалася Дарина, переводячи погляд на прочанина атлетичної будови: кошлата, вогненного кольору борода й таке ж настовбурчене в усі боки волосся обрамляли його рябе з широким носом обличчя, надаючи йому звірячого виразу; але сині лагідні очі суперечили всьому його вигляду й пом’якшували враження.