БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Знає те Господь-усевіда, що не вдіяла я зроду–звіку нічого такого, за що од мужа таку покару мала б прийняти. … Та якби навіть се було од щирого серця, то мій пан і так шанує мене більше, ніж я того заслуговую, і я зроду–звіку не наважусь учинити йому такого безчестя.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками Posted on by / 0 Comment Я зроду–звіку не наділа б такого пальта з епітрахілем… Богобояща Таїса Андріївна була зобиджена Меласиною легковажністю, неповажанням епітрахілів та орарів і насупилась. … – Зроду–звіку не пустимо! … Я зроду–звіку не попливла б їх рятувать, бо боюсь собак, води й утоплеників найбільше, –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки Posted on by / 0 Comment Коли б, господи, добути року,– зроду–звіку не стану на другий рік,– говорила одна наймичка до другої. … Города зроду–звіку не дам нікому,– й не просіть, і не канючте в мене. … Не поїду я з тобою більше зроду–звіку,– сказала Онися.– Лучче сама буду поганяти, а з тобою не поїду ніколи в світі.
БІЛИК Іван – Золотий Ра Posted on by / 0 Comment Я зроду важко запам’ятовую варварські імена. … Ти народився бути рабом, я відданішого раба зроду не бачив! … Я зроду не бачив здоровіших людей за лівійців. … Ти в мене віку звікуєш у дівках!..
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Йому здалося – він зроду не чув такого свіжого, гнучкого голосу. … В казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу. … Ні зроду-віку! … …скиталася по людях, не завдали б її у найми, де б, може, не стрівшись з тобою, й вік звікувала… –
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа Posted on by / 0 Comment – Я б зроду–звіку не ходила простоволоса, хоча б ти мене й силував, –
ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори Posted on by / 0 Comment Коли ж наш гобіт виріс, то вже ніхто не сумнівався, що він як жив безвиїзно в чудовій батьківській норі, так і вік свій там звікує. … Більбо помчав звивистим передпокоєм – вельми сердитий і взагалі ошелешений та сприкрений: такої досадної середи він зроду не пригадував.
КОСТЕНКО Ліна – МАРУСЯ ЧУРАЙ Posted on by / 0 Comment Чи, може, він такий і зроду був? … Бо людські, сину, невістки і дочки співали зроду, сину, і тепер: «Посіяла огірочки» та «Натіпала конопель», « … Життя ж коротке, звікував – і квит.
ВОВЧОК Марко – Сестра Posted on by / 0 Comment Ми з братом щиро любилися зроду, змалку. … зроду-віку не послухає; хоч шкода з того видима буде; вона свого докаже. … Досі жили з тобою любенько, треба б так і звікувати. … Тихенько й любенько день мине, що так, здається б, і вік свій звікував.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови Posted on by / 0 Comment Але такого він ще зроду не бачив. … Йшов до полудня, але не здибав ніякого житла, навіть натяку… Ні, далебі, цією стежкою зроду-віку не ходили люди. … Мати вік звікувала в лісі і вже умре скоро в лісі ж таки, а вона: “Поживете з моє”… А Наталка регочеться.