Skip to content
Вона не вірила, не могла тому віри йняти, бо вона йому, Зінькові, йняла віру без міри, без краю… …
Вія не хотів цьому йняти віри, він мукою хотів примусити Грицька виявити життя, розвіяти його, Панасів, страх, І вія бив його, топтав ногами, не розумiючи вже й сам, що робить, і хрипів: —