Іван Драч – Крила Posted on by / 0 Comment Сяйнувши світлом оченят бездонних, Малесенька, тонесенька калинонька Зробила кніксен, проказала тихо Калиновою мовою з акцентом: —
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло Posted on by / 0 Comment …руїнами, щоб ніхто не бачив… Раптом удар через піврозбитий паркан чимось по голові – це ударив хтось рідний і страшно закляв знайомим голосом – очі засліпила кров, багато калиново-червоної, пінистої крові на одежі, на руках, якими затуляв місце удару… Голос кляв, віддаляючись, чийсь рідний голос… В серці піднялася буря не то пекучого…
Євпраксія – Загребельний Павло Posted on by / 0 Comment калиново-стиглі жінки, з піснями затаено-гріховними, повними лукавих натяків на щось бентежне й п'янливе.
Олесь Гончар – Берег Любові Posted on by / 0 Comment Адже в юних відчування життя особливе, їм здається, що мають попереду вічність і ніяк не менш, їхні гризоти та тужби ще тільки будуть колись, наздоженуть кожного десь на калиновому мості!
