Результати пошуку слова: Клекотіння

клекотня́ва – іменник жіночого роду (клекотіння) відмінок однина множина називний клекотня́ва родовий клекотня́ви давальний клекотня́ві знахідний клекотня́ву орудний клекотня́вою місцевий на/у клекотня́ві кличний клекотня́во* [розм.]

За кілька хвилин з обох труб фрегата піднялися стовпи чорного диму, і палуба затремтіла від клекотіння в котлах… Могутній гвинт «Авраама Лінкольна» потяг судно прямо на тварину. Цієї миті, ніби на підтвердження моїх слів, якесь клекотіння почулося позаду цього дивного судна, і воно, очевидно кероване гвинтом, почало рухатися.

І автоматна черга у відповідь; вона хапається руками за живіт і присідає, а двері засіяно дірочками, ніби хтось, пустуючи, бризнув чорної туші; Микола Сидорович підбігає до дівчини і пригортає її до себе – вона ще жива, але невблаганно завмирає її пульс, хрипке клекотіння.

Але з нього все ще виходили ті, що спізнилися… А внизу клекотів Нью-Йорк, і від цього клекотіння спекота, здавалося, ставала вдвічі нестерпнішою.

Так мені хотілося, щоб гукнули, бо, замість вигуку чи роздільної людської мови, з горлянки вихопилось якесь хрипке, придушене, страшне клекотіння…

Не втікала більше, відважно стріла його очі на очі, закричала, перекриваючи його хрипке клекотіння: —

— бідкалася вона, пораючись по хаті та вряди-годи прислухаючись до клекотіння на печі: там хтось то наливав, то виливав воду з тикви.

Вічне клекотіння боротьби, заздрості, злості, зневаги, одчаю, радості, зради, страху, зловтіхи, всіх отруйних, убиваючих життя почувань.

Не гамувала своєї розсатанілості, а горла їй рвалося разом з турецькими словами дике черкеське клекотіння, що було б, може, навіть прекрасне, якби вимовлялися при цьому слова справедливі й милостиві, а не пройняті ненавистю.