Колотитися Posted on by / 0 Comment колоти́вся, колоти́всь колоти́лися, колоти́лись жін. … колоти́лася, колоти́лась сер. … колоти́лося, колоти́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник колоти́вшись
Колотити Posted on by / 0 Comment колоти́в колоти́ли жін. … колоти́ла сер. … колоти́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник коло́чений Безособова форма коло́чено Дієприслівник колоти́вши
Колотнути Posted on by / 0 Comment колотну́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив колотну́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа колотні́мо, колотні́м 2 особа колотни́ колотні́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа колотну́ колотнемо́, колотне́м 2 особа колотне́ш колотнете́ 3 особа колотне́ колотну́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Колотнеча Posted on by / 0 Comment колотне́ча – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний колотне́ча колотне́чі родовий колотне́чі колотне́ч давальний колотне́чі колотне́чам знахідний колотне́чу колотне́чі орудний колотне́чею колотне́чами місцевий на/у колотне́чі на/у колотне́чах кличний колотне́че* колотне́чі*
Колотівка Posted on by / 0 Comment колоті́вка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний колоті́вка колоті́вки родовий колоті́вки колоті́вок давальний колоті́вці колоті́вкам знахідний колоті́вку колоті́вки орудний колоті́вкою колоті́вками місцевий на/у колоті́вці на/у колоті́вках кличний колоті́вко* колоті́вки*
Колотня Posted on by / 0 Comment колотня́ – … іменник жіночого роду відмінок однина множина називний колотня́ родовий колотні́ давальний колотні́ знахідний колотню́ орудний колотне́ю місцевий на/у колотні́ кличний колотне́* [
Колотії Posted on by / 0 Comment Колотії́ – … множинний іменник (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Колотії́ родовий Колотії́в давальний Колотія́м знахідний Колотії́ орудний Колотія́ми місцевий на/у Колотія́х кличний Колотії́*
