НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
– Чи не підводиш ти часом свого Комашка під цей френологічний принцип? … – спитався в Комашка з осміхом Мавродін. … В легенькому сіренькому убранні, в солом'яному капелюсі з ясно-синіми незабудками, з блакитною стьожечкою на одному плечі, вона уся ніби сяла й звеселяла Комашка, наче теплий промінь весняного сонця.