Конятина Posted on by / 0 Comment коня́тина – іменник жіночого роду (конина) відмінок однина множина називний коня́тина родовий коня́тини давальний коня́тині знахідний коня́тину орудний коня́тиною місцевий на/у коня́тині кличний коня́тино*
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Пройшло кілька днів: жорстоких, в стані півіснування; конина кінчилась, і підступав давній страх. … Але від одноманітного харчу став на шлунок слабувати; все – конина і кукурудза.
Семен Скляренко – Святослав Posted on by / 0 Comment А вже там йому i веприна, i конина, i, як це водиться, кухоль меду.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ Posted on by / 0 Comment Коли я був молодим, хлоп на ім'я Захарко одного вечора приніс до корчми й поклав на ляду переді мною статуетку голої жінки з обвислими грудьми й випуклим животом, і похвалився, що подобу цю залізну знайшов на своєму полі, її зачепив плугом, і вона так голосно задзвеніла, що аж конина зупинилася в борозні.
