Копит Posted on by / 0 Comment копи́т – іменник чоловічого роду (копито) відмінок однина множина називний копи́т копи́ти родовий копи́та копи́тів давальний копи́ту, копи́тові копи́там знахідний копи́т копи́ти орудний копи́том копи́тами місцевий на/у копи́ті на/у копи́тах кличний копи́те* копи́ти* [діал.]
Копиток Posted on by / 0 Comment копито́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний копито́к копитки́ родовий копитка́ копиткі́в давальний копитку́, копитко́ві копитка́м знахідний копито́к копитки́ орудний копитко́м копитка́ми місцевий на/у копитку́, копитко́ві на/у копитка́х кличний копитку́* копитки́*
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Одначе не зразу довелося перейти на іншу розмову: позаду заюрликали копита, і легка бричка, вивірчуючи за собою навскісний стовп пилюги, промчала повз них. … Дорога знову загуділа копитами — і серед бандитів пронісся розгонистий крик. … — В борозного копита нікудишні, шльопає, наче підпалками.
Копитняк Posted on by / 0 Comment копитня́к – іменник чоловічого роду (рослина) відмінок однина множина називний копитня́к родовий копитняку́ давальний копитняку́, копитняко́ві знахідний копитня́к орудний копитняко́м місцевий на/у копитняку́ кличний копитняку́*
