БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою Posted on by / 0 Comment Туман теж уже зрушив і почав котитися під натиском ранкового вітерцю. … Ті дротики виглядаля невинно, мов ненароком повтикані чи погублені кимсь і втоптані в землю безліччю ніг незчисленних юрб, що прокотилися тут і будуть ще котитися цим шляхом – шляхом із Києва на Харків.
КЛАСИФІКАЦІЯ СУЧАСНИХ АВТОМОБІЛІВ Posted on by / 0 Comment І що важливо – під час процесу гальмування автомобіль залишається слухняним діям водія і керма, адже його колеса продовжують котитися.
СЦІБОРСЬКИЙ Микола – Націократія Posted on by / 0 Comment безчинних кличах, політична демократія не спромоглася вчасно ці анахронізми скорегувати й лишила події котитися до… цілком нелогічного кінця, що супроти нього не може тепер не буритися конструктивний суспільний інтерес, мораль і етика.
БОРЩАК Ілько – ІВАН МАЗЕПА. Життя й пориви великого гетьмана Posted on by / 0 Comment І королівська карета, яку йому привезли, почала поволі котитися.
МЕДНІКОВА Марина – Зірка, або терористка Posted on by / 0 Comment Все засвідчувало: господиня нічого не викидає, знає ціну копійці і переконана, що вони, ці копійки, не для того зроблено круглими і пласкими, щоб котитися бозна куди, а лише для зручності тримання їх у гамані.
СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ – СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Posted on by / 0 Comment насміхати з кого стало звучати насміхатися на взір російського насмехаться; пінити /про вино/ стало звучати пінитися на взір російського пениться; котити /дорогою/ стало звучати котитися на взір російського котиться; Цей процес триває по сьогодні.
Юрiй Яновський – Чотири шаблi Posted on by / 0 Comment Сонце лежало зовсiм на обрiї, нiби воно лагодилося котитися землею, як велике червоне колесо.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Дума про невмирущого Posted on by / 0 Comment Деякий час вода лежить у вузькiй вулицi непорушно, причаївшись, як кiт бiля мишачої нори, а тодi починає котитися вперед.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Добрий диявол Posted on by / 0 Comment …бур’яном бездонний степовий колодязь,- хіба про це забудеш і хіба скажеш, що твої двадцять літ поминули тихо й спокійно під незатьмареним небом і ти тільки й знав, що котитися по твердій доріжці, протоптаній тобі гарними людьми?
