| | |
| коти́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (пересуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | коти́тися, коти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | коті́мося, коті́мось, коті́мся |
| 2 особа | коти́ся, коти́сь | коті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | коти́тимуся, коти́тимусь | коти́тимемося, коти́тимемось, коти́тимемся |
| 2 особа | коти́тимешся | коти́тиметеся, коти́тиметесь |
| 3 особа | коти́тиметься | коти́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кочу́ся, кочу́сь | ко́тимося, ко́тимось, ко́тимося |
| 2 особа | ко́тишся | ко́титеся, ко́титесь |
| 3 особа | ко́титься | ко́тяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ко́тячись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | коти́вся, коти́всь | коти́лися, коти́лись |
| жін. р. | коти́лася, коти́лась |
| сер. р. | коти́лося, коти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| коти́вшись |
