Результати пошуку слова: Котя

Котя

Posted on by / 0 Comment

котя́ – … іменник середнього роду, істота відмінок однина множина називний котя́ котя́та родовий котя́ти котя́т давальний котя́ті котя́там знахідний котя́ котя́та, котя́т орудний котя́м котя́тами місцевий на/у котя́ті на/у котя́тах кличний котя́ котя́та

Котяра

Posted on by / 0 Comment

котя́ра – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний котя́ра котя́ри родовий котя́ри котя́р давальний котя́рі котя́рам знахідний котя́ру котя́ри, котя́р орудний котя́рою котя́рами місцевий на/у котя́рі на/у котя́рах кличний котя́ро котя́ри

Котятко

Posted on by / 0 Comment

котя́тко – іменник середнього роду, істота відмінок однина множина називний котя́тко котя́тка родовий котя́тка котя́ток давальний котя́ткові, котя́тку котя́ткам знахідний котя́тко котя́тка, котя́ток орудний котя́тком котя́тками місцевий на/у котя́ткові, котя́тку на/у котя́тках кличний котя́тку котя́тка

Котятина

Posted on by / 0 Comment

котя́тина – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний котя́тина котя́тини родовий котя́тини котя́тин давальний котя́тині котя́тинам знахідний котя́тину котя́тини орудний котя́тиною котя́тинами місцевий на/у котя́тині на/у котя́тинах кличний котя́тино* котя́тини*

АВРАМЕНКО Олег – Заборонені чари

Posted on by / 0 Comment

Вона відклала „Хроніки“ вбік, прибрала з обличчя довге пасмо свого лискучого чорного волосся, по-котячому позіхнула, зблиснувши двома рівними рядами білих, як перлини, зубів і сказала: – … На чолі з самим сотником Котятком. … – Влад Котятко, сотник міської варти його князівської світлості.

Володимир Сосюра – Третя рота

Posted on by / 0 Comment

Щоб їх викликать, я затаював дихання, трохи одкривав рот і робив внутрішнє напруження… Котя здригала і підіймала голову. … Ми ходили мимо яркої й шумної каруселі в поле, я, Котя, її подруга Марія і Броня. … Котя сиділа, а наші голови, моя й Маріїна, лежали на колінах. … Котя, посмотри, какие чудесные звезды.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Але варто матерi бодай на хвильку вiдвинутися, чи то на рiчку сорочку виколотити, чи то до млина, чи на ярмарок, як i дiтиська обоє одразу кудись котяться i хто знає куди. … Але вони крутяться, котяться далi, блищать на сонцi, мов зi скла. … Велетенськi колеса повiльно котяться по м’якiй дорозi.