БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
А це Кутузов, далебі!?. … Тільки тепер Максим помітив, що той «Кутузов», той дебелий чолов’яга в шкірянці й з орденами, кричав. … І блукав очима по стінах, по дивовижних свічах… Та помалу крик того Кутузова приводив його до пам’яти. … Натомість він раптом гукнув оглушливо, на всі свої легені, просто Кутузову в очі: –