Куцак Posted on by / 0 Comment куца́к 1 – іменник чоловічого роду, істота (людина низького росту; чорт) відмінок однина множина називний куца́к куцаки́ родовий куцака́ куцакі́в давальний куцако́ві, куцаку́ куцака́м знахідний куцака́ куцакі́в орудний куцако́м куцака́ми місцевий на/у куцако́ві, куцаку́ на/у куцака́х кличний куца́че куцаки́ [розм.]
СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять Posted on by / 0 Comment Невiдомий якось невпевнено пiдняв ковшистими ручищами куцака i хрипко сказав: –
Борис Грінченко – Під тихими вербами Posted on by / 0 Comment Щодня, як сонце сходить, дак вони, куцаки, викочують його.
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня Posted on by / 0 Comment Свій відтинок він уже встиг віддати менш досвідченому стрільцеві Степанові Кушніру, що лежав поруч у другій борозенці і немилосердно лаявся після кожного пострілу: куцак сильною віддачею мало не виривав чоловіка із землі, —
