| куца́к1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (людина низького росту; чорт) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | куца́к | куцаки́ |
| родовий | куцака́ | куцакі́в |
| давальний | куцако́ві, куцаку́ | куцака́м |
| знахідний | куцака́ | куцакі́в |
| орудний | куцако́м | куцака́ми |
| місцевий | на/у куцако́ві, куцаку́ | на/у куцака́х |
| кличний | куца́че | куцаки́ |
| [розм.] |