Локша Posted on by / 0 Comment ло́кша – іменник жіночого роду (локшина) відмінок однина множина називний ло́кша родовий ло́кші давальний ло́кші знахідний ло́кшу орудний ло́кшею місцевий на/у ло́кші кличний ло́кше* [діал.]
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА Posted on by / 0 Comment Скидається, немовби він не повірив, що я на тих мадярських шкурах порвав свій ремінь, і то вже були не люди, а локшина, синці та гулі. … В цій кишені – цибуля, а в цій локшина.
БАХ Річард – Ілюзії Posted on by / 0 Comment Я розпалив багаття i пiдiгрiв на ньому залишки вчорашнього обiду, якi умовно можна було назвати гуляшем: там було всього потроху – i шматочки м’яса, i соєвi боби, i суха локшина, i навiть двi сосиски, якi не вадило перекип’ятити.
СОВА Ізабелла – Смак свіжої малини Posted on by / 0 Comment Батон, запитий пивом, кисла капуста, полита маслянкою, локшина з майонезом.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment – Притрусять аж на тундрі: там липи м'якнуть, як локшина.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Вранці завсіди була вже для нас молочна каша, або локшина в молоці, або яєшня.
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада Posted on by / 0 Comment Швидка воскрешальна допомога мала по горло роботи, бо коли, скажімо, зловмисник сідав до столу посьорбати юшки, а локшина в тарілці сама складалася в літери якої-небудь моральної сентенції, то не раз траплялося, що ковтали ложку замість юшки, аби покінчити з собою, коли вже ніяк не можна з ближнім.
