Результати пошуку слова: Лях

Прокляті уніати та ляхи палять їх, повертають на костьоли, а то й на стайні, хліви… Вже й без того нас порівняли ляхи, позначивши однаково, а вам усе-таки хочеться привілеїв. В одній сутичці з ляхами, коли перевага виявилась на боці поляків і гайдамакам довелося рятуватися втечею, Найди не стало.

“Ой три шляхи широкії…” VII. Заросли шляхи тернами…” “ Чорніє гай над водою, Де ляхи ходили; Засиніли понад Дніпром Високі могили; Пішов шелест по діброві; Шепчуть густі лози. Плаче козак – шляхи биті Заросли тернами. Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами.

Безмежні обшири, що їх посіли слов’яно-руські племена, та брак у ті часи шляхів сполучення утруднювали спільне життя на таких великих землях, і незабаром держава Володимира занепала й розпорошилась на багато дрібних князівств. Він був найдостославніший і найбагатший з усіх городів, розташованих на руських землях.

Лях – прізвище 2 відмінок чол. множина називний Лях Ля́хи родовий Ля́ха Ля́хів давальний Ля́хові, Ля́ху Ля́хам знахідний Ля́ха Ля́хів орудний Ля́хом Ля́хами місцевий при Ля́хові, Ля́ху при Ля́хах кличний Ля́ху, Лях Ля́хи * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Адріан Кащенко У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ I На березі річки Пиляви, недалеко од битого шляху з Києва на Львів, у XVII сторіччі стояв невеликий замок. Один з тих ґанків звався панським, бо на нього щоранку виходив власник замку, шляхетний пан Януш, робив з цього ґанку всякі розпорядки та чинив суд і розправу над хлопами.

Інтродукція Була колись шляхетчина, Вельможная пані; Мірялася з москалями, З ордою, з султаном, З німотою… Було колись… Та що не минає? Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє Та королем коверзує… Не кажу Степаном Або Яном Собієським: Ті два незвичайні – А іншими.

Пантелеймон Олександрович Куліш Чорна рада По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білогородського шляху. А Черевань був тяжко грошовитий да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню рійну з ляхами. Погано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою голову!

ляхва́ – іменник жіночого роду (ляхи) відмінок однина множина називний ляхва́ родовий ляхви́ давальний ляхві́ знахідний ляхву́ орудний ляхво́ю місцевий на/у ляхві́ кличний ля́хво [арх., зневажл.]

Ми покинули з тобою шлях широкий суєвірства, Відцурались візантійського і римського попівства. * Був сей піп коліна панського, з Підгір’я Ярославець, А на прізвище, по спомину й переказу, Державець ‘ Бо його шляхетні предки за велику мали славу, Що з давен давнезних заслужили в короля державу.