Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ

Не признаємо ми над собою панами ляхів! то, їй-богу, звір неситий був; певно, й серед ляхів такого важхо було знайти. — Попустили розірвати нас надвоє, а от коли ми одіб’ємося від ляхів, то Москва нас теж прийме під свою руку… Може, Москва свої війська на ляхів вишле, — — Ех, якби вона й нас забрала од ляхів!

Адріан Кащенко – У ЗАПАЛІ БОРОТЬБИ

У молодші свої роки Ганжа ввесь час був у війнах та походах, коли не на «гнобителів ляхів», так на «невіру бусурман», а якщо іноді й траплялося завзятому козакові сидіти взиму у Січі Запорозькій, так і тоді він не міг всидіти спокійно, а ходив щодня по куренях та викликав охочих козаків на герць.

Адріан Кащенко – Славне військо

Безмежні обшири, що їх посіли слов’яно-руські племена, та брак у ті часи шляхів сполучення утруднювали спільне життя на таких великих землях, і незабаром держава Володимира занепала й розпорошилась на багато дрібних князівств. Таких, як тепер, шляхів у давні часи на Запорожжі не існувало.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Річ тут про Богдана Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Погано було за ляхів, та вже ж і наші гуляють не в свою голову! Аж ось піднявсь страшенний, невгасимий пожар із Запорожжя – піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Лягло сонце за горою, Зірки засіяли, А козаки, як та хмара, Ляхів обступали. Закрякали чорні крюки, Виймаючи очі; Заспівали козаченьки Пісню тії ночі,- Тії ночі кривавої, Що славною стала Тарасові, козачеству, Ляхів що приспала. іде Ярема, Та не до Оксани, Не в Вільшану на досвітки,- До ляхів поганих У Черкаси.

НАРИС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІІІ ст.

Відсутність єдиного інформаційного поля (ба простіше – шляхів сполучення) на такій величезній, розчленованій непрохідними лісами й болотами території, якою була княжа Русь, виключає можливість появи свідомості такого типу. людей, винищених уже без втручання ляхів. Ляхівцях на Волині під опікою дворака Стефана Матюшенка.

Тарас Шевченко – Гайдамаки

Їй Ярема розказував, Як жить вони будуть Укупочці, як золото І долю добуде, Як виріжуть гайдамаки Ляхів в Україні, Як він буде панувати, Коли не загине. Бачиш, ось що він співав: щоб ляхи погані, скажені собаки, каялись, бо йде Залізняк Чорним шляхом з гайдамаками, щоб ляхів, бачиш, різати… Гайдамака І вішати, і мордувати!