Результати пошуку слова: Максимов

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Posted on by / 0 Comment

А кума, весела й одчайдушна Тетяна, Максимова сестра в третіх, молода вдова, голосиста співачка на всіх весіллях і бесідах та щира плакальниця на похоронах, налила чарку, повну-повну по вінця, підійшла до Максима, пригубила її й, обвівши поглядом столи від краю до краю, простягла йому: –

СТРУГАЦКИЙ Аркадий Натанович – Населений острів

Posted on by / 0 Comment

Глибока неприємна ум’ятина під індикаторним кільцем – це коли корабель знагла підкинуло й завалило на бік, аж кіберпілот образився, і Максимові довелося спішно перехопити управління, і зазубень біля правої зіниці – це десятьма секундами пізніше, коли корабель поклало на ніс і він осліп на одне око.

СМIЛЯНСЬКИЙ Леонiд – Михайло Коцюбинський

Posted on by / 0 Comment

Щодня приходив вiн до Олексiя Максимовича, i один одному щиро звiряли вони свої дiла i мрiї. … Та Олексiй Максимович все поглядав крiзь вiкно в садок – чи не повертається з прогулянки Михайло Михайлович. … Спинився нерiшуче, та Олексiй Максимович уже обняв його за плечi, пiдводив ближче до стола.

ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут

Posted on by / 0 Comment

Ніякі Максимові докази про трудності дороги, про небезпеки на становищі, про силу й лютість звіра не могли переконати її. … Слухаючи Максимових слів, вона чула, що його батько стається для неї таким близьким, таким мов рідним чоловіком, немов вона вік жила під його батьківською опікою.

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

пекла ненавистю до всього, що гнітило або перечило, не давало робити, як нам хочеться, як нам задумається… Живі картини з позадавнього-давна виступали в хлоп’ячій голові: Максимові хотілось самому битись, рубатись, розгар-діяшити… З ким же його?.. … Не кому, як не Максимові… Кому насміятись над ким?

Тарас Григорович Шевченко – Музика. Повість.

Posted on by / 0 Comment

Зліз я з воза, вхожу на подвіря, мене зустрічають два хлопчики; питаюсь, чи тут мешкає Іван Максимович С. … сумно промовив Іван Максимович; — … Я сів, а Іван Максимович подивився у другу кімнату і, звертаючись до мене, сказав: — … Я довго не важився послати з тюрми до нашого доброго Івана Максимовича.