Skip to content
Навіть Михайлик, старший за неї на півтора року, і то побоявся б лізти так високо. …
Це він, Михайлик, повернувся до воза, не знайшов її і вже гукає. …
— кричить Михайлик, а звідусіль долинає: «Осьу-у». …
Михайлик уже під дубом, стоїть, задерши голову. …
наказує Михайлик. …
Михайлик не чує, порається біля коней, вдаючи з себе дорослого.
Вставай, Михайлику, вставай. …
– Що тобi, Михайлику? …
– Ой, бити б мене, та нiкому: плачу, мов свiчечка, їдь, Михайлику, їдь i надивляйся на лiси, бо хто знає, чи бiльше побачиш… …
– Михайлику, гов-гов! …
– Це я, Михайлику! …
Правду кажу, Михайлику? …
– Ти чогось, Михайлику, сьогоднi невеселий?
– Ну, чого тобi, Михайлику? …
– Навряд, Михайлику, ой, навряд, хоча б душу привiз, i то буде добре, – …
Бiльше не можна, Михайлику, бо це насiння! …
Михайлику, ти нiчого не чуєш? …
Правда, Михайлику? …
– Ти, Михайлику, й досi не бачив лiта? …
– То були, Михайлику, видать, чорнi черешнi, а до бiлих, раннiх, уже торкнулося лiто.
– Але ви, срібний Михайлику, без пояса дрова кололи, а вітер був великий, можете поперек застудити. …
– Ви би, Михайлику срібний, якось заглагоїли35 дитину. …
.Щось буду казати вам, Михайлику ґречний, але не майте на мене зла за це казання, бо то є свята правдичка, абих так до завтра дочекала.
