Результати пошуку слова: Мотря

Мотря й гарна, й трохи бриклива, і в неї й серце з перцем, – … Мотря не виходила в його з думки, неначе стояла тут на току недалечко од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими, як терен, очима. … Карпо накинув свитку на плечі й пішов на той куток, де жила Мотря Довбишівна.

Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилася. … Приходилось у чужих людей косити, хліб заробляти, спини не розгинаючи, спочивку не знаючи… Оже як не працювала Мотря з Остапом та з Оришкою – старою своєю матір’ю, а все бідно жили. … – на це йому Мотря.- Літо втратиш… а я одними руками що тут зароблю?..

Одна Мотря мовчки сиділа, схилившись на Христю. … одказала Мотря і як притихла, як засумувала, то вже ніщо ЇЇ більше і не розважало. … Мотря подивилася на подругу, прикро подивилася. … Коло сінешніх дверей, скло-нившись головою об одвірок, стояла Мотря і глибоко вдихала тихе вечірнє повітря.

Мотря – наймичка. … (Пішов.) ЯВА V Роман, потім Мотря. … Мотря за дверима. … Входе Мотря. … (Показує.) Мотря. … Мотря зашива, Роман її цілує. … Мотря (б'є його кулаком). … Мотря. … Мотря. … Мотря вибіга. … Та я розірвав рукав… Мотря зашила. … Мотря така дівка… Герасим. … Мотря не Пузирівна, а Пузирівна не Мотря.

© Олександра Шелковенко (Саша Шло) У новорічну ніч Мотря сумно подивилася на календар. … Мотря мріяла позбавитися волосся на розкішниці. … Багато разів починала Мотря відкладати гроші. … Мотря зазирнула попід подушку. … Одягнулася Мотря якнайтепліше, та й вийшла на вулицю. … Заплакала Мотря.

До речі, хай Мотря твоїми гостинцями не дуже хвалиться. … Мати просльозилася, дванадцятилітня Мотря повисла йому на шиї, але Прокіп, пообіцявши, що він незабаром повернеться, заквапився до Семена. … – дивлячись на брата по-дорослому, запитала Мотря. … Мотря саме повернулася зі школи.

У квітчастих хустках, з кошиками заходять у хату невістка Чемериса Тетяна і Мотря Славчук. … – низьким красивим голосом питає Мотря. … Ми вже давно збирались, та все якось ніби ніяково… гуртом хотіли йти, а це вже нас молодиці спорядили,- говорить, наче наспівує, Мотря. … – виспівує Мотря.

– заверещала Мотря, аж їй голос зривався.- Завжди дурна, коли бiдна. … – сплеснула Мотря долонями, що аж ляски пiшли.- Дивись! … Почувши голос за собою, Мотря таку веремiю зчинила, що хоч тiкай. … Оглянувшись сюди i туди i побачивши, що навкруги вже нiкого з тих “головарiв”, Мотря знов заверещала i ще бiльше затурбувалася.

Тоді вже мала псевдо “Мотря”. … По дорозі знайшов щось у вигляді куреня чи малої колиби зі смерекового чатиння (гілки), в якій сидів член Крайового Проводу Назар із дружиною Марічкою і друкарка Мотря. … Назар, Марічка і Мотря сиділи на підстеленій соломі, а я стояв перед куренем, розповідав якісь бувальщини з останніх часів.