Наривний Posted on by / 0 Comment наривни́й – прикметник (призначений для лікування наривів; такий, що спричиняє нариви – про газ) відмінок однина множина чол.
Нариватися Posted on by / 0 Comment нарива́вся, нарива́всь нарива́лися, нарива́лись жін. … нарива́лася, нарива́лась сер. … нарива́лося, нарива́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник нарива́вшись
Нарив Posted on by / 0 Comment нари́в – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний нари́в нари́ви родовий нари́ву нари́вів давальний нари́ву, нари́вові нари́вам знахідний нари́в нари́ви орудний нари́вом нари́вами місцевий на/у нари́ві на/у нари́вах кличний нари́ве* нари́ви*
Нарити Posted on by / 0 Comment нари́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив нари́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа нари́ймо 2 особа нари́й нари́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа нари́ю нари́ємо, нари́єм 2 особа нари́єш нари́єте 3 особа нари́є нари́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р. … нари́в нари́ли жін.р. … нари́ла сер.р.
Наридатися Posted on by / 0 Comment нарида́вся, нарида́всь нарида́лися, нарида́лись жін.р. … нарида́лася, нарида́лась сер.р. … нарида́лося, нарида́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник нарида́вшись
