ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment а вiн з мiсця замкнувся, виставивши насторч оте своє небезпечно розвинене, куди там псевдомужнiм голлiвудiвським сперматозаврам, пiдборiддя: “I не подумаю. … Ще й землю розкислу, безживно-руду Пiстрява трава не замшила, Ще вiтер весняний чаїться, як миш, Пiд вiттям, насторченим в мiтли, –
За сестрою – Андрій Чайковський Posted on by / 0 Comment В тій хвилині його вороний форкнув два рази, підвів голову і насторчив вуха. … Козаки станули лавою, поздіймали списи з ремінців і насторчили перед себе… … Козаки насторчили свої списи і кололи ними завзято у збиту купу.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment Нехай би хто сказав слово-насторч – тільки б і місце бачив! … бо однак тобі ніхто боків не мне… Христі б, як жінці, годилося… Та що ж, коли вона така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже!
Оксана Забужко – Казка про калинову сопілку Posted on by / 0 Comment …частка І ан нусиних заробків, але Ганнуся (на превелику Василеиу полегкість: він бо чекав, що дівчата знову стануть проміж себе ґдиратися, й наперед тим мучивсь) ні слова насторч не зронила — вона взагалі ставилася до тих «грошей за воду» як до знайдених абощо, —
ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут Posted on by / 0 Comment А перед самим проходом стояв насторч величезний кам'яний стовп, усподу геть підмитий водою і для того тонший, а вгорі немов головатий, оброслий папороттю та карлуватими берізками.
Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment Чоботи, носи, очi червонi, чорнi, синi… Чуби, що мають вiд вiтру… Жмут сяйва, що хлеще у прижмуренi очi й освiчує велику, насторч розбиту брову.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала» Posted on by / 0 Comment Під час таких невеселих думок здіймає нараз його кінь високо свою голову, задивився чорними блискучими очима неповорушно в одну сторону лісу, насторчивши вуха, і мов жде.
