Skip to content Складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів, пишуться через дефіс: ген-ген, ледве-ледве, вранці-рано, давним-давно, повік-віків, зроду-віку, врешті-решт, тишком– нишком, геть-чисто, більш-менш, сам-один, видимо-невидимо. Кому вже доля судила жити на цьому узбережжі, той живе й помирає тишком–нишком, серед каміння, як ото мокриця. …
– А втім, може, та шолудива показала й непоганий приклад – до такої глушини, як Томи, найкраще приїздити й ушиватися звідси, либонь, тишком–нишком, без галасу. 