Люко Дашвар – Мати все

Ліда запросила Стаса додому, нянька Ангеліна напекла веселого печива з помаранчевими усмішками, Платонові дали снодійного і замкнули його кімнату, а мама надягла ланцюжок із діамантовим кулоном — подарунок покійного тата — і вже тільки це було надзвичайно добрим знаком, бо мама ніколи не турбувала діамант всує.

Нянька

ня́нька – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний ня́нька няньки́ родовий ня́ньки няньо́к давальний ня́ньці нянька́м знахідний ня́ньку няньо́к орудний ня́нькою нянька́ми місцевий на/у ня́ньці на/у нянька́х кличний ня́нько няньки́ *

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – ХО

Меншу, по другiй веснi дiвчинку, забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дiтям кашу. Чутно тiльки, як муркає на канапi кiт та нянька стиха приспiвує: "Соро-ка, во-ро-на дiт-кам кашу ва-ри-ла! Нянька поправля ще щось i гасить свiтло.

Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху

– сказав Карлсон і перевалився через вікно.- Іде Карлсон, що живе на даху, найкраща в світі нянька. – Забавити дитину – невелика штука,- сказав він.- Найкраща в світі нянька… Та закінчити він не встиг, бо дитина знов зайшлася плачем. – Ти гадаєш, що найкраща в світі нянька не знає, чим годують дітей, а чим ні?

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Ладковська часто забувала за їх і не поливала по тижню, хіба вже наймичка або нянька, багато більше кмітлива за хазяйку, з милосердя рятувала вазони од наглої смерті. Вскочила нянька й оповістила, що вже подала самовар. Але й там нянька, стара бабуся, ще розпитувала в панії, що вона бачила цікавого в Києві.

Осип Назарук – Роксоляна

Той намісник, мабуть, міркував так: не знати напевно, чи я нянька, чи не нянька теперішньої султанки. Як нянька, то вистарчить мені пропуск, а як не нянька, то сторожею осмішив би себе.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Причепа

Стара нянька говорила, що він уміє замовляти ті уроки, що наслані на дитину лихими людьми… Зося звеліла перенести своє ліжко в кімнату старих, а свою кімнату переробила на світлицю, купила нову канапу, оббиту червоною матерією, розставила шість нових гарних стільців, простелила килим під канапою і під столом.

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Дісталося ж тоді нянькам! Потім м’ясо з борщу поріже тобі нянька на дерев’яній тарілці й зверху ще посолить буйною немитою сіллю – тоді ще натура була: отак і уминай. – так і тече по руках; якщо не встигнеш обсмоктати тут же рук, то й на одежу потече, особливо коли нянька, що має втирати нам рота, заґавиться.