Результати пошуку слова: Ніби

Віз же до Стамбула, на славетний Бедестан, де продаються найдорожчі раби під місяцем, молоде білотіле дівча з волоссям у золоті червонім, ніби у вогні тогосвітнім, п’ятнадцятилітнє, зухвале, невпокорене і – о всемогутність аллаха єдиного й милосердного – розсміяне та безжурне!

Раптом позаду почулося якесь хрипке вищання; здавалося, ніби десь поблизу під землею накручували іржаву гайку. – сказав я, удаючи, ніби збираюся взяти стопку назад. Він трохи випростався, глянув на нас, ніби розважаючись, і піддав газу. Наш непоказний, бридкий "Карл", ніби заворожений, прилип до його машини.

Канапка й двоє крісел були оббиті новісіньким, гарним ясним кретоном, ніби засипаним жовтуватим осіннім листом та червоними трояндами. Таїса голосно промовляла слова молитви, неначе читала їх на криласі в церкві, як десь далеко почувся шум та ніби шелест. Ніби цвіли свіжі квітки на чудовому килимі під столом коло канапи.

Причісує Оленку, пильнуючи кожного пасмочка; заквітчує, ніби коронує зірками, зверх блідого лобика. і неозначиме почуття обкинулося, ніби передвістя з болями; не знати, що, крім них, прийде. Різку, аж розпачливу кривду відчуває з того, ніби рану від іржавого ножа, коли впікається і мучить.

Ось так одного вечора й Софійка повернулась додому розпалена, несучи на шарких щоках що не розвіяний пломінь станційних пожеж, і тільки ступила в темряві на подвір’я, як Сенчик, менший брат, вискочивши з хати, приголомшив її змовницьким, ніби на весь степ чутним, навіишепотом: —

А що вдячність, на мою думку, слід цінувати над усі чесноти, засуджуючи противне, то я, щоби не показатися невдячником, намислив тепер, коли вже ніби вольним став, дати по спромозі якусь полегшу, – освіжити б то мозок такими ароматами, бо повітря було все ніби занечищене од смороду трупів, болячок та ліків.

Стратон Стратонович уперше за своє керівне життя почергово подавав (перед тим, звичайно, по-хазяйськи вмостившись за столом) свою руку, але робив це так, ніби вручав кожному по маленькому французькому сувенірові. Вони ховалися за чубом і десь трохи позаду, ніби виглядали з-за голови.

Вже не вперше йому отак здавалося, ніби він прокинувся, а насправді це починався новий сон. Випинаючись над її поверхнею, він затуляв частину небокраю: над рештою виднокола, як після тайфуну, тяглася довгою смужкою жовта, ніби вогниста, хмара. Звисаючи майже до плечей, воно ніби утворювало для нього чорну рамку.

Тут коло замикалося, бо в першому і другому разі не мав чим виживити, й укріпити, й підкріпити тлінне своє тіло, отож і мусив задурманювати в такий дивний спосіб голову, ніби той дим із люльки пускався не у груди, обкурюючи легені й серце, а таки в голову, коптячи мізки.

Самі ніби реготалися навіть тоді, як о. Шия в його була така коротка, ніби голова лежала на самих плечах. На сухому, пожовклому, довгому виду щоки глибоко позападали і помурхли, а між рідкою бородою та миршавими вусами темніли ніби присмаглі, аж сині губи. Мойсей притуливсь, ніби зщулившись, в однім кутку канапи, а о.