МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні
На другий же таки день прийшла загадка: зносити Омелькову й Стецькову хату, що прилягали городами до панського двору: нігде було саду заводити! … А в горницях гостей – нігде просунутись! … Нігде не запопаде такої книжки, щоб до душі припала. … Йому хотілося гуляти, битися, рубатися… Як на те ж: кругом було тихо» нігде ніщо ні шерхне.