Обміряти Posted on by / 0 Comment обміря́в обміря́ли жін. … обміря́ла сер. … обміря́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник обмі́ряний Безособова форма обмі́ряно Дієприслівник обміря́вши
Обміркуватися Posted on by / 0 Comment обміркува́вся, обміркува́всь обміркува́лися, обміркува́лись жін.р. … обміркува́лася, обміркува́лась сер.р. … обміркува́лося, обміркува́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник обміркува́вшись
Обміркувати Posted on by / 0 Comment обміркува́ти – дієслово доконаного виду Інфінітив обміркува́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа обмірку́ймо 2 особа обмірку́й обмірку́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа обмірку́ю обмірку́ємо, обмірку́єм 2 особа обмірку́єш обмірку́єте 3 особа обмірку́є обмірку́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Обмірковувати Posted on by / 0 Comment обмірко́вував обмірко́вували жін. … обмірко́вувала сер. … обмірко́вувало Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник обмірко́вуваний Безособова форма обмірко́вувано Дієприслівник обмірко́вувавши
Обмірковуватися Posted on by / 0 Comment обмірко́вувався, обмірко́вувавсь обмірко́вувалися, обмірко́вувались жін. … обмірко́вувалася, обмірко́вувалась сер. … обмірко́вувалося, обмірко́вувалось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник обмірко́вувавшись
Обміркування Posted on by / 0 Comment обміркува́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний обміркува́ння родовий обміркува́ння давальний обміркува́нню знахідний обміркува́ння орудний обміркува́нням місцевий на/в обміркува́нні, обміркува́нню кличний обміркува́ння*
Обмірковування Posted on by / 0 Comment обмірко́вування – іменник середнього роду відмінок однина множина називний обмірко́вування родовий обмірко́вування давальний обмірко́вуванню знахідний обмірко́вування орудний обмірко́вуванням місцевий на/в обмірко́вуванні, обмірко́вуванню кличний обмірко́вування*
