Результати пошуку слова: Огир

РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі

Posted on by / 0 Comment

Показали Автанділу подорожники сумні: Там виднівся чорний огир проти сонця вдалині. … Вийшла діва, вбрана в хутро, вже як зовсім розсвіло, Привела коня й серпанком втерла огирю чоло, Внесла тихо, щоб не брязнуть, зброю витязя й сідло. … Дав ще й огиря прудкого, дивовижної снаги.

КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться

Posted on by / 0 Comment

Високий огир стояв, перебираючи стрункими ногами. … І ти на чужому огирі. … Шмагнув буланого огиря нагаєм, пригнувся до довгої білястої гриви й помчав за табуном. … Високий гнідий огир хропів, з нього куснями падало мило. … Гнідий огир полковника ледь подався назад, а потім стрибнув і вдарив зарубаного сотника передніми копитами в груди.

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Василь запрiг у другий дишель своїх – кобилу каштанку та її молодого сина огира, якого тiльки що привчали до тяжких праць. … I в ту мить завищав огир. … Пiд її ноги пiдлiз Володько в той саме час, коли її вкусив неспокiйний огир. … З’явилося кiлька вершникiв на цибатих огирях.

Василь ШЕВЧУК – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Микита чистив огира. … Огир позиркував великим чорним оком і, ніби згоджуючися з думками сотника, тихенько іржав й перебирав ногами. … Микита рвучко обернувся, засяяв радістю й, поклавши шкребло на спину огиреві, гукнув на все обійстя: —