Результати пошуку слова: Орина

поринає в згадки Докія… Ill …Село купається у теплі, сонці та веселому співі веснянок. Ой чи явір, чи не явір, Чи зелена яворина, Поміж всіма дівоньками, Тільки ти мені одна та мила. «Може, десь і виглядає тебе твоя яворина, а може, і росте тільки Сказано: хлопець на коні, а дівка в колисці».

Так, поринаючи да крутячись, мов не перед добром, запорожці перекликались через дорогу, як хижії орли, і повели таку розмову, що в наших прочанок і душі не стало. Батько в Ковбаня отаманував у Січі і все море сплавав, поринаючи на дно за дорогими тими дукатами й коралями,- так-то люде було славлять.

Не знаючи «іоніческого і коринфского стилей», вони ніколи не змішували «оників» з «оринами».