ШЕЛКОВЕНКО Олександра – Оповідання

Іванко зайшов із заду і припав губами до Орисиної потилиці. Він цілував Орисину спину. Його руки гладили Орисине тіло. Михась – дещо нижче, і його язик делікатно обшарював вхід до Орисиної печерки. Чотири долоні гладили Орисині сідниці. Його великі блакитні очі ніби заглядали у середину Орисиною душі.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Тепер їхні стежечки сходилися біля Орисиного двору, і хлопці не здоровкалися і не говорили один з одним. «Точно, як Орисині губи, солодкі», — Пустила їх на пожиток далека Орисина родичка — тітка Параска. Проте, хоч Тимко і сміявся з Орисиних химер, він, сам того не помічаючи, теж хибував на них.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Орися

Отже, дівчата Орисині несуть сорочки, шитії рушники, настілники і всяке добро; наклали повен віз, і самі посідали: усі в с-іьожках да в квітках,- Орися поміж ними,- і як мак у городі всі квітки закрашає, так вона сиділа поміж своїми дівчатами.

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович – Чорна рада

Отже, дівчата Орисині несуть сорочки, шитії рушники, настілники і всяке добро; наклали повен віз, і самі посідали: усі в с-іьожках да в квітках,- Орися поміж ними,- і як мак у городі всі квітки закрашає, так вона сиділа поміж своїми дівчатами.