Результати пошуку слова: Ості

ості́йний – прикметник відмінок однина множина чол.

ості́йність – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний ості́йність родовий ості́йності давальний ості́йності знахідний ості́йність орудний ості́йністю місцевий на/в ості́йності кличний ості́йносте*

ості́льки1 – сполучник незмінювана словникова одиниця

Апозитйвність, ості, ж. … Апостеріорність, ості, ж. … Апріорність, ості, ж. … Атиповість, ості, ж. … Атональність, ості, ж. … Ацидофїльність, ості, ж. … Ацидофббність, ості, ж. … Ациклічність, ості, ж. … Бінарність, ості, ж.

А щоб не відразу припустити напасників до стін дому, він зі своїми вибраними товаришами уставився на подвір'ю, о яких двадцять кроків перед входом, ва міцним дощаним остінком – куснем недобудованого паркана. … – крикнув він, і збита громада монголів під його проводом кинулася бігцем із голосним криком до остінка.

Ще далі, де Голубий Птах міг пересуватися тільки навколішки, була всяка всячина: поламані стріли, луки, ості для полювання на риб, мотики і товкачі. … Багато знаряддя брати з собою не треба було, лише корзини, сокири і ості на рибу – міцні тростини з костяною вилкою-трійчаткою з надзвичайно гострими кінцями.