Результати пошуку слова: Охо-хо

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

– Охо–хо–хо! … Охо–хо–хо! … Хочеться охопити весь смисл подiї, найти їй назву, усвiдомити собi її закони. … Так само, як i колись, кладе на груди знак хреста, так само просить ангела-хоронителя заняти коло нього мiсце i бути йому охороною в часi нонi.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

– Скажем, скажем, усьо скажем… Та-а-ак, охо–хо… Значить, буде через вісім годин і… Платон вибіг зі станції. … Довідку треба, щоб в інститут поступити… Охо–хо–хо,- позіхає Коляда,- ще приляжу трохи, бо вранці закрутиться… Семен Федорович ліг.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Знемогою охоплена п'янкою, Не хочу я повік Деінде засягати насолоди. … Хоч і довгим йому здався той час, проте він не рушав із місця, охоплений незнаною досі розкішшю. … Панфіл – цілком охоплений любов'ю, Філострат – поборений любов'ю (хоча точніше – «

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Навіть хотів охолодити мужиків… Треба, щоб Карпо не перестарався. … Я хотів у взвод штабної охорони. … Розправляючи охолоді плечі, повільною ходою попрямував на приглушений звук. … охоплена страхом, хотіла кинутися в ліси, коли озвався такий дорогий і довгожданий голос: — … Тепер холод охоплює все тіло, пробігає од ніг до голови.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

З охотою, скільки хочете! … Вони охоче заливають хорого не тільки молоком, але й розмовами, запитаннями, жалями одне на одного. … Можливо, що я охолону до нього, що він охолоне (хоч я цього просто не можу собі уявити, і не дай, боже, щоб це було коли-небудь!),

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

Охо–хо–хо–хо! … Охо–хо–хо–хо! … Охо–хо, життя наше… … Гаразд, хоч студенти не дають сумувати — приходять, розпитують, охоче розповідають про свої літературно-мистецькі справи, а то — вовком вий. … Тільки Ларису Петрівну охопила якась холодна байдужість.

ЛЕМ Станіслав – Кіберіада

Posted on by / 0 Comment

Тоді, відсапавшись, пообсмикували на собі куцини, поправили пошарпані шийні хустки, холодно вклонилися мені й один за одним вийшли з пивниці, а я, охоплений подивом і меланхолією, зостався сам із важким лазерним пістолетом у тремтячій руці. … Мене охопила холодна лють.